Тарас Григорович Шевченко
Тарас Григорович Шевченко (1814 — 1861) народився 25 лютого (9 березня за н. ст.) 1814р. в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії.
Після смерті у 1823р. матері і 1825р. батька Тарас залишився сиротою. Деякий час був “школярем-попихачем” у дяка Богорського. Вже в шкільні роки малим Тарасом оволоділа непереборна пристрасть до малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” і вперто шукав у навколишніх селах учителя малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця.
21 травня 1838р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. Він навчається під керівництвом К. Брюллова, стає одним з його улюблених учнів, одержує срібні медалі (за картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці” (1840), “Циганка-ворожка” (1841), “Катерина” (1842)). Остання написана за мотивами однойменної поеми Шевченка. Успішно працює він і в жанрі портрета (портрети М. Луніна, А. Лагоди, О. Коцебу та ін., автопортрети).
1844р. вийшло друге видання “Кобзаря”. Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як “мужицький поет” і поет-патріот.
У роки заслання Шевченко, як і раніше, працює в різних поетичних жанрах. Він пише соціально-побутові поеми (“Княжна”, “Марина”, “Москалева криниця”, “Якби тобі довелося...”, “Петрусь” та ін.), історичні поеми й вірші (“Чернець”, “Іржавець”, “Заступила чорна хмара”, “У неділеньку у святую” та ін.), вірші й поеми сатиричного змісту (“П. С.”, “Царі”), хоч у ці роки свідомо стримує свій темперамент політичного сатирика. Та головний набуток його творчості 1847 — 1850 рр. — лірика. Лірика й особистого плану, і рольова, в якій чільне місце займають вірші в народнопісенному дусі. За ідейно-художніми якостями і значенням в літературному процесі лірика Шевченка цього періоду — етап не тільки в його творчому розвитку, а й в українській поезії взагалі. Реалістичним психологізмом, відтворенням “діалектики душі”, природністю поетичного вислову вона випереджала літературну добу й створювала грунт для дальшого піднесення української поезії наприкінці XIX ст. (І. Франко, Леся Українка).
Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”. У похороні поета брав участь чи не весь літературно-мистецький Петербург (зокрема, М. Некрасов, М. Михайлов, Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін, М. Лесков, М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Г. Честахівський). Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.
Шевченко Тарас Григорович: книги автора
Наймичка свободный доступ«Наймичка» — це зворушлива поема про рано втрачену долю. Жила собі дівчина Галя — багата донька багатих батьків. Але дівчина стала покриткою, тому родина вигнала її, аби не ганьбитися. Новонародженого хлопчика Марка Галя...
Кобзар свободный доступНавіщо описувати «Кобзар»? Всі і так читали цю книжку. Вже 200 років покоління юних і старших українців читають «Кобзар» як Біблію. Не випадково Тарас Шевченко став першим українським поетом із справді всенародною славою. Ви...
Поезія 1 € 
Шевченко - велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав.
Чигрине, Чигрине свободный доступТ. Шевченкові довелося покинути Україну ще в п'ятнадцятирічному віці. Коли він отримав волю, освіту, роботу й повернувся на батьківщину, то був уражений у саме серце — там панувала ще більша неволя, кріпосницькі порядки стали ще жорстокішими, а...
У нашім раї на землі свободный доступБудучи на засланні, в далеких казахських степах, Т. Шевченко ніколи не забував рідного краю, думкою линув до нього. І проймався глибоким співчуттям до знедолених, особливо жінок. Згадував матір, сестер, добру сусідку Оксану. По-різному склалася...
Стоїть в селі Суботові свободный доступНа відміну від загальноприйнятої думки про те, що Б. Хмельницький зробив добру справу, підписавши угоду з російським царем на Переяславській раді 1654 року, Шевченко вже тоді зрозумів: Україна потрапила ще в більшу кабалу. Богдан «молився, Щоб...
Сон («На панщині пшеницю жала...») свободный доступТяжка кріпацька доля, а найважче — жінці, матері, якій доводилося у жнива брати маленьке дитя із собою. Що могла дати бідна кріпачка своїй дитині? Хіба що ласку, пісню. Та помолитися за неї, а її долю. Тільки уві сні вона могла мріяти про те, що...
Росли укупочці, зросли свободный доступВірш «Росли укупочці, зросли...» змальовує ідилічну картину любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом «тяжку дорогу» й не загубити свого...
На вічну пам`ять Котляревському свободный доступВірш Т. Шевченка побудований за принципом розгорнутого паралелізму. Вітер гойдає на гілці покинуте гніздечко соловейка, який тут колись співав. Недавно так в Україні щебетав і І. Котляревський, автор славнозвісних «Енеїди» та «Наталки Полтавки»,...
Марія свободный доступУ поемі «Марія» Т. Шевченко подає новозавітний переказ про Богородицю Марію, але дає її образу дещо нове наповнення. Після загибелі сина мати продовжує його справу. Образ Марії символічно-узагальнений, — він уособлює джерело добра, що змінює...
Лілея свободный доступВ основі балади — народнопісенний мотив перетворення дівчини або хлопця на рослину. Безпосереднім поштовхом до написання балади послужив запис народної пісні «У Києві на ринку п’ють козаки горілку...» в Шевченковому альбомі 1846 — 1850 рр. ...
Доля свободный доступУ вірші «Доля» Т. Шевченко звертається до своєї долі, як до друга. Він вдячний їй, що повела в науку, що виховала його чесним та справедливим. І він гордий, що може сказати про себе — у нього немає «зерна неправди за собою». І цей шлях — шлях до...
Ой три шляхи широкії свободный доступПоезію «Ой три шляхи широкії...» називають перлиною поетичної творчості Т. Шевченка. Побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися....
Думи мої, думи мої свободный доступСвої вірші Т. Шевченко називав «думками», «думами». Будучи далеко від України, в холодному, похмурому Петербурзі, поет сумував за рідним краєм, вболівав за його долю, страждав від того, що українці, а серед них і його рідні, знаходяться в...
Минають дні, минають ночі… свободный доступМинають дні, минають ночі, Минає літо. Шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не знаю, Чи я живу, чи доживаю, Чи так по світу волочусь, Бо вже не плачу й не сміюсь...
Гамалія свободный доступ«Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині.
Мені тринадцятий минало свободный доступМені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було?
Тарасова Ніч свободный доступНа розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає, Кругом хлопці та дівчата, Як мак процвітає.
Іван Підкова свободный доступБуло колись — в Україні Ревіли гармати; Було колись — запорожці Вміли пановати.
Я не нездужаю, нівроку свободный доступЯ не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось. Болить, Болить, і плаче, і не спить
Юродивий свободный доступВо дні фельдфебеля-царя Капрал Гаврилович Безрукий Та унтер п'яний Долгорукий Украйну правили.
Ще як були ми козаками свободный доступЩе як були ми козаками, А унії не чуть було, Отам-то весело жилось! Братались з вольними ляхами, Пишались вольними степами, В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата. Пишалася синами мати, Синами вольними...
У Бога за дверима лежала сокира свободный доступЯк вирветься сокира з рук — Пішла по лісу косовиця. Аж страх, аж жаль було дивиться. Дуби і всякі дерева Великолітні, мов трава В покоси стелеться, а з яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива, І стала тьма, і од Уралу Та до Тингиза, до...
Причина свободный доступРеве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма.
Неофіти свободный доступВозлюбленику муз і грацій, Ждучи тебе, я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю.
Не тополю високую свободный доступНе тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає.
Наймичка свободный доступУ неділю вранці-рано Поле крилося туманом; У тумані, на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая.
Катерина свободный доступКохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами.
Кавказ свободный доступНе нам на прю з Тобою стати! Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Кати згнущаються над нами, А правда наша п'яна спить.
Ісая. Глава 35 свободный доступРадуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти!
Іржавець свободный доступЯк мандрували день і ніч, Як покидали запорожці Великий Луг і матір Січ, Взяли з собою Матер Божу, А більш нічого не взяли, І в Крим до хана понесли На нове горе-Запорожжя.
За сонцем хмаронька пливе свободный доступЗа сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває
І широкую долину свободный доступІ широкую долину, І високую могилу, І вечернюю годину, І що снилось-говорилось, Не забуду я.
І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм свободный доступІ смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває.
Заповіт свободный доступЯк умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій
Єретик свободный доступОтак німота запалила Велику хату. І сім'ю, Сім'ю слав'ян роз'єдинила І тихо, тихо упустила Усобищ лютую змію.
До Основ'яненка свободный доступБ'ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив... Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив!
Гайдамаки свободный доступВсе йде, все минає — і краю немає, Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає...
Великий льох свободный доступЯк сніг, три пташечки летіли Через Суботове і сіли На похиленному хресті На старій церкві. «Бог простить: Ми тепер душі, а не люди, А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох.
В казематі свободный доступЗгадайте, братія моя... Бодай те лихо не верталось, Як ви гарнесенько і я Із-за решотки визирали.
Художник свободный доступВеликий Торвальдсен начал свое блестящее артистическое поприще вырезыванием орнаментов и тритонов с рыбьими хвостами для тупоносых копенгагенских кораблей. Герой мой тоже, хотя и не так блестящее, но тем не менее артистическое поприще начал...
Назар Стодоля свободный доступАКТ ПЕРВЫЙ Вечер. Внутренность светлицьы, богато убранной коврами й бархатом. В стороне стол, покрытый дорогим ковром; кругом скамьи под бархатом, окаймленные золотом. На столе стоят фляги, кубки й разные кушанья; горят восковые свечи. Стеха убирает...
Листи до А.Лизогуба. 1847 рiк свободный доступКрепость Орская. 22 Октяб. 1847. Добродiю i друже!На другий день, як од вас поїхав, мене арестували в Києвi, на десятий посадили в каземат в Петербу[рзi], а через три мiсяцi я опинився в Орской крепости в солдатськiй сiрiй шинелi, чи не диво,...
Кобзар свободный доступЗ-поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар», книга, яку народ український...
Близнецы свободный доступВсему просвещенному миру известно и переизвестно, что понедельник - день критический или просто тяжелый день и что в понедельник всякий более или менее образованный человек не предпримет ничего важного. Он лучше пролежит целый день; хотя бы там, как...

русский 
Мобильная версия

